Суперечливе і різноманітне культурне життя України:
позиції, думки, події, персоналії.
– Не можу жити в одному місті, а серце тримати в іншому.
Не можу не знати та не поважати мови мого міста.
Василь Добринін
Інформація, що подається в даному розділі - полілінгвістічна, тобто викладена не тільки українською мовою. Писати про будь-яку з національних культур лише тільки мовою цього ж народу - означає змиритися з вузькістю ангажованого погляду.
Культурні здобутки будь-якої нації є надбанням усього світу, і, безумовно, кожен, хто зацікавлений у максимальній інтенсифікації культурного життя свого етносу, буде вітати той факт, що матеріали, присв'ячені творчості цього єтносу, представлені для широкої і різномовної аудиторії.
Окрім цього, обмежувати обговорення тих чи інших проблем культури лінгвістичним бар'єром, використовуючи лише автохтонну мову - абсурдно, саме тому є величезна кількість наукових, мистецьких та філософсько-антропологічних робіт, присвячених культурі тієї чи іншої національності, що не написані на рідній для неї мові. Ситуація, коли у просторі дискусії культура країни представлена за допомогою різних мов, є нормативною для повноцінного її осягнення і служить соціокультурному збагаченню новими точками зору, ідеями та позиціями. Р. Кулешов
Творчий вечір Олександри Ковальової «Це я за коником біжу»
6 вересня 2012 року у Харківському літературному музеї відбувся творчій вечір Олександри Ковальової під назвою «Це я за коником біжу». Формат зустрічі – спілкування у неформальній творчій обстановці – поетеси, її прихильників, друзів та колег на літературному поприщі. Творча зустріч поєднала у собі поезію та пісні, створюючи святкову атмосферу вечору. Тут було все - і ностальгічні спогади про минуле, про творчий шлях, підтримка та розуміння близьких духом людей.
Тропи прочан: Мандри залишають спогади…
О'Лір Олена. Прочанські пісні: Поезії і переклади / Олена О'Лір. – К.: Вид. дім. «Києво-Могилянська академія», 2006. – 143 с.
Мандри залишають спогади… Хто такі прочани? Куди ведуть їх сліди, що ми бачимо? «Прочанські пісні» – поетична стезя до об’єкта, якому возносять молитви і пишуть гімни, і для Олени О’Лір Ірландія – це те саме святе місце, кінцева зупинка, або, користуючись тим міфологічним кодом, до якого апелює авторка – Авалон, кельтський священний острів.
Намагається бачити серцем і думати головою...
Міжнародний етнографічний фестиваль
Організатори фестивалю: Творча Майстерня ЕтноТолока
За підтримки Міністерства культури України
Партнери: Національний центр народної культури, Музей Івана Гончара, Навколосвітній Караван, «Інтеркультура», Національний музей народної архітектури та побуту України
Концепція: Головним завданням фестивалю є відкриття українцям забутих народних традицій, пробудження гордості за рідну музичну культуру та безцінну історичну спадщину! Саме під час фестивалю відвідувачі зможуть побачити всю атрибутику старовинного жнивного обряду, власноруч викувати СЕРПА молотом, спробувати зжати СНОПА, обмолотити його на ТОКУ, перемолоти ЖОРНАМИ зерно на борошно, і, замісивши тісто, випекти запашний сільський хліб. А кожен хто жатиме зможе долучитися до встановлення - ВЕЛИКОГО СНОПА. Фестивальні заходи – альтернативні види розваг для дітей, численні майстер-класи народних ремесел для молоді, великий вибір концертних майданчиків, ярмарок виробів народних майстрів, виставка антикварних речей. Традиційно після жнив в період, пов’язаний з літнім сонцестоянням, наставав час, коли повсемісно гулялися ВЕСІЛЛЯ. Гості фестивалю зможуть особисто долучитися до справжнього українського ВЕСІЛЛЯ та відчути об’єднуючу силу весільної та жнивної обрядовості, а в очах молоді традиційне весілля набуде нового значущого змісту.
ЗАХИСТИТИ УКРАЇНУ В СОБІ
25 грудня, на схилку старого року, я мала нагоду заохотити вітальним словом студентів-учасників харківського обласного етапу Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика. Конкурсантів прийняв у своїх стінах Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.
За ліком цьогорічний конкурс – одинадцятий; однак від аналогічних конкурсів попередніх років його відрізняє одна дивна особливість: цьогоріч уперше Міністерство освіти і науки України не виявило організаторської ініціативи. Ураховуючи загальну хворобливу ситуацію в гуманітарній політиці – факт кричущий. Це не службове недбальство. Це – ще один епізод злочинного поневаження всього українського в Україні.
Далі:
Лариса Выровец
Л. Выровец: О времени, о себе и об украинском…
Всемирно известный языковед-славист и литературный критик Юрий Шерех-Шевелев, также рожденный в Харькове, в одной из своих книг писал, что на Правобережье лучше по-украински говорят, а на Левобережье — лучше пишут…
Далі:
Ирина Глебова
О ВРЕМЕНИ, О СЕБЕ, И О РУССКОМ ПИСАТЕЛЕ В УКРАИНЕ
Далі:
Василий Добрынин
Кому из писателей хорошо в Украине?
Далі:
Відкриття нової постійної експозиції
«Григорій Сковорода. Мандрівка за щастям»
у Харківському Літературному музеї.
«Воістину, моя самотність відкрила мені небо!»
Мандрівка стежиною життя у кожного своя. Але іноді трапляється, що ці стежки торкаються, перетинаються і поруч йдуть далі. Бо відкривається щось спільне, щось нероздільне, велике та духовне, що допомагає нам пізнати сенс свого й чужого буття. Адже завдяки цьому ми намагаємось жити, не схиляти голову у скрутному становищі та розуміти, наскільки багатогранний цей дивовижний світ. Зміст людського існування – подвиг самопізнання.
